Списание запасов полезных ископаемых в украине

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

від 27 січня 1995 р. N 58

Київ

Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України 
від 27 серпня 1997 року N 927,
 від 21 червня 2004 року N 792,
 від 25 травня 2006 року N 754,
 від 31 серпня 2011 року N 911,
 від 17 жовтня 2012 року N 991

Відповідно до статті 46 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, що додається.

Прем’єр-міністр України

В. МАСОЛ

Перший заступник Міністра
Кабінету Міністрів України

 
І. ДОЦЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 січня 1995 р. N 58

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства

1. Це Положення встановлює єдиний порядок списання запасів корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення з обліку гірничодобувного підприємства і є обов’язковим для всіх інших підприємств, установ, організацій та громадян, які використовують надра або здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію, експлуатацію, ліквідацію чи консервацію гірничодобувних об’єктів, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

2. До запасів корисних копалин, які підлягають обліку гірничодобувними підприємствами, належать балансові і позабалансові запаси* твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та наявних у них компонентів, що пройшли експертизу та оцінку Державної комісії по запасах корисних копалин (далі – ДКЗ), а також запаси , виявлені під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин.

3. Списанню підлягають балансові і позабалансові запаси корисних копалин:

а) видобуті і призначені для споживання або переробки;
 
б) втрачені у процесі видобування:
 
залишені в надрах у відбитому чи невідбитому стані;
 
вилучені з надр і направлені в породні відвали;
 
втрачені під час транспортування, навантажування,
розвантажування;
 
втрачені в місцях зберігання;
 
в) які втратили промислове значення:

невідповідні нововстановленим кондиціям або коефіцієнтам вилучення (родовища нафтові, газові, нафтогазові, газоконденсатні, нафтогазоконденсатні, бітумні, мінеральних вод та лікувальних грязей);

недоцільні для відпрацювання через гірничотехнічні і гірничогеологічні умови;

г) які не підтвердилися під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища корисних копалин.

У разі передачі гірничодобувним підприємством запасів корисних копалин, що перебувають на його обліку, іншому гірничодобувному підприємству вони списуються згідно з цим Положенням.

4. Списання балансових запасів корисних копалин з причин, зазначених у підпунктах “а” і “б” пункту 3, провадиться шляхом повного зняття їх з обліку гірничодобувного підприємства, крім запасів корисних копалин, видобутих і заскладованих у спецвідвалах.

5. Списання балансових запасів корисних копалин з причин, зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 3, провадиться за наявності техніко-економічного обгрунтування шляхом повного зняття їх з обліку або переведення у позабалансові запаси для забезпечення подальшого використання.

6. Списання балансових і позабалансових запасів корисних копалин або переведення балансових запасів у позабалансові під час проектування, будівництва, реконструкції гірничодобувного об’єкта чи ділянки цього об’єкта не допускається.

У виняткових випадках, коли це обумовлено переглядом технології видобування (переробки) мінеральної сировини, зміною вимог державних чи галузевих стандартів і технічних вимог до якості сировини, таке списання або переведення балансових запасів у позабалансові допускається за рішенням ДКЗ з урахуванням висновків організації, що здійснювала розвідку родовища, гірничодобувного підприємства, для якого ведуться проектні роботи, і за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення), чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

7. Гірничодобувне підприємство провадить списання:

а) балансових запасів, видобутих з надр, – не рідше одного разу на рік на підставі даних облікової геолого-маркшейдерської документації;

б) балансових запасів, втрачених у процесі видобування, – не рідше одного разу на рік окремо для кожної виїмкової одиниці (блока, лави, уступу тощо).

Запаси корисних копалин, залишені у ціликах загальношахтного призначення для запобігання обрушенню земної поверхні і для збереження наземних об’єктів, можуть бути віднесені до втрачених запасів тільки за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

Читайте также:  Что входит в полезные белки углеводы жиры

Списання втрачених запасів корисних копалин провадиться за звітною формою, затвердженою Мінстатом;

в) балансових запасів, які не відповідають нововстановленим кондиціям або коефіцієнтам вилучення (родовища нафтові та ін.), – на підставі рішення ДКЗ;

балансових запасів, недоцільних для відпрацювання через гірничотехнічні чи гірничогеологічні умови (підвищене газовиділення, викидонебезпечність, нестійкість бокових порід, обводнення тощо), – на підставі висновків спеціалізованих організацій або технічної експертизи, актів комісій із розслідування аварій, відповідних техніко-економічних обгрунтувань. Списання запасів з цієї причини провадиться за наявності позитивного висновку організації, що проводила розвідку родовища, і за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення);

г) балансових і позабалансових запасів, які не підтвердилися під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища у межах гірничого відводу, – на підставі техніко-економічного обгрунтування.

Списання з обліку запасів з цієї причини провадиться за погодженням з організацією, що здійснювала розвідку родовища, з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення);

д) балансових і позабалансових запасів, переданих іншому гірничодобувному підприємству, – за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

8. Списання балансових запасів попутних корисних копалин чи окремих компонентів, які містяться в цих копалинах або в розкривних породах, через відсутність споживачів корисних копалин може провадитися гірничодобувним підприємством лише за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення) на підставі позитивних висновків організації, зацікавленої у видобуванні корисних копалин чи їх компонентів.

Списання запасів з цієї причини провадиться щорічно в обсязі фактичного їх відпрацювання.

9. Для списання запасів корисних копалин, які недоцільно відпрацьовувати через гірничотехнічні чи гірничогеологічні умови або які не підтвердилися під час проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища в межах гірничого відводу, гірничодобувне підприємство подає на погодження органу державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення), чи Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській Раді народних депутатів (корисні копалини місцевого значення) відповідну заяву, до якої додаються:

пояснювальна записка з обгрунтуванням списання запасів корисних копалин, необхідними техніко-економічними розрахунками та відповідними геолого-маркшейдерськими документами щодо вимірів, опробування та перерахування запасів;

висновки організації, яка здійснювала розвідку родовища, а також відповідних наукових організацій щодо обгрунтованості та доцільності списання запасів корисних копалин;

відповідні графічні матеріали із зазначенням розташування в надрах ділянок родовища корисних копалин, запаси яких списуються.

Документи на списання запасів корисних копалин розглядаються у термін не більше 30 днів з дня одержання заяви.

10. Списання запасів корисних копалин провадиться за актом (додаток N 1).

11. Результати списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства доводяться ним до відома Державного інформаційного геологічного фонду.

12. Зняття запасів корисних копалин з державного балансу здійснюється Держгеонадрами після подання гірничодобувним підприємством документів про списання цих запасів.

(пункт 12 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 754,
 від 31.08.2011 р. N 911)

13. У разі коли загальна кількість балансових запасів корисних копалин, списаних або намічених до списання, внаслідок втрати промислового значення перевищує 20 відсотків запасів, раніше оцінених ДКЗ, запаси родовища підлягають перерахунку, експертизі та переоцінці в ДКЗ.

До документів, які подаються ДКЗ, додаються відповідно висновки органу державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської Ради народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

Читайте также:  Что полезного и нужного вы могли бы предложить нашей компании

Загальний обсяг списаних запасів корисних копалин обчислюється з моменту останньої експертизи та оцінки їх у ДКЗ.

14. У разі розбіжностей з питань списання запасів корисних копалин рішення приймається ДКЗ з урахуванням висновків органів що погоджують їх списання, Держгеонадрами та за участю гірничодобувного підприємства, яке подало документи на списання запасів.

(пункт 14 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 754,
 від 31.08.2011 р. N 911)

15. Зміни запасів корисних копалин, в тому числі списання у зв’язку з переоцінкою їх у ДКЗ, з причин, передбачених Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, провадяться на підставі відповідних рішень ДКЗ.

(пункт 15 в редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 27.08.97 р. N 927)

16. Відомості про кількість та місцезнаходження списаних балансових і позабалансових запасів корисних копалин вносяться до облікової геолого-маркшейдерської документації окремо для кожного елемента обліку (пласт, жила, лінза, поклад, горизонт, блок, лава, камера, цілик, ділянка тощо) і до гірничої графічної документації.

Облік списаних запасів корисних копалин ведеться в спеціальній книзі (додаток N 2) і забезпечує можливість визначення відсотка сумарного значення списаних запасів на кінець звітного періоду щодо останньої оцінки ДКЗ.

17. Гірничі виробки, призначені для підходу до ділянок корисних копалин, запаси яких недоцільні для відпрацювання або не підтвердилися під час проведення подальших геолого-розвідувальних робіт чи розробки родовища, зберігаються до вирішення питання про списання цих запасів.

____________
* Віднесення запасів корисних копалин до балансових і позабалансових здійснюється згідно з чинним законодавством. 

Додаток N 1
до Положення про порядок списання
запасів корисних копалин з
обліку гірничодобувного підприємства

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

—————————- —————————-
(уповноважена особа органу, (керівник гірничодобувного
який погоджує списання) підприємства*)
” ” ______________ 199_ р. ” ” _____________ 199_ р.

А К Т

на списання запасів корисних копалин з
обліку гірничодобувного підприємства

Ми, що нижче підписалися, головний інженер

———————, головний (старший) геолог
(прізвище, ініціали)

———————, головний (старший) маркшейдер
(прізвище, ініціали)

———————, гірничодобувного підприємства
(прізвище, ініціали)

——————————————————————
(найменування гірничодобувного підприємства)

склали “____” ________________ 199 __р. цей акт

на списання з обліку_________________________________
(найменування гірничодобувного
підприємства)

балансових (позабалансових) запасів _______________________
(найменування родовища

——————————————————————
корисних копалин та наявних у них компонентів, обсяг кожного

——————————————————————
окремо)

з таких причин______________________________________
(зазначаються причини

——————————————————————
відповідно до Положення)

——————————————————————
——————————————————————

Запаси , що списуються,
——————————————
(найменування корисних копалин)

враховані по
—————————————————–
(найменування ділянки, горизонту, блока, лави тощо)

Обсяг запасів корисних копалин, які списуються,
становить______ відсотків запасів, затверджених ДКЗ України.

Загальний обсяг запасів корисних копалин, які списуються і
раніше списаних по родовищу, становить ____ відсотків запасів,
затверджених ДКЗ України.

*)Стосовно підприємств-господарських товариств акт затверджується
рішенням органу (посадової особи) згідно з їх установчими
документами.

Головний інженер ____________
(підпис)

Головний (старший) геолог ____________
(підпис)

Головний (старший) маркшейдер ___________
(підпис)

Додаток N 2
до Положення про порядок списання
запасів корисних копалин з обліку
гірничодобувного підприємства

К Н И Г А

обліку списаних запасів корисних копалин
———————–
(найменування родовища)

яке відпрацьовується
——————————————-
(найменування підприємства)

*********************************************************************************************************
NN* Дата * Запаси, які підля-* Найменування *Одиниця * Обсяг списаних * Ким затвер- *Ким погодже-
пп* запису * гають списанню * корисних ко- *виміру * запасів * джено акт *но акт
* * * палин і ком- * ********************** списання, *списання,
* * * понентів у * * всього * з них пе- * номер і *номер і
* * * них * * * реведено * дата рі- *дата рі-
* * * * * * в позаба- * шення *шення
* * * * * * лансові * *
*********************************************************************************************************
1 * 2 * 3 * 4 * 5 * 6 * 7 * 8 * 9
*********************************************************************************************************

1 Видобуті і при-
значені для спо- 1
живання або пере- 2
робки 3 та ін.

2 Втрачені під час 1
видобування 2
3 та ін.

3 Ті, що втратили
промислове зна-
чення, в тому
числі:

невідповідні
нововстанов- 1
леним кондиціям 2
(коефіцієнтам) 3 та ін.

недоцільні для
відпрацювання
через гірни-
чотехнічні та 1
гірничо-геоло- 2
гічні умови 3 та ін.

4 Ті, що не підтвер- 1
дилися 2
3 та ін.

5 Передані іншому 1
гірничодобувному 2
підприємству 3 та ін.

Читайте также:  Полезные свойства красной рябины для организма человека

6 Списані у зв’язку 1
з переоцінкою їх 2
ДКЗ України 3 та ін.

У цій книзі пронумеровано та прошнуровано_________ листів

М.П. “__” __________ 199_ р. П і д п и с

——————— 

Источник

Государственный учет месторождений, запасов и проявлений полезных ископаемых, а также участков недр, предоставленных в пользование, не связанное с добычей полезных ископаемых

Статья 42. Государственный учет месторождений, запасов и проявлений полезных ископаемых

Месторождения, в том числе техногенные, запасы и проявления полезных ископаемых подлежат учету в государственном кадастре месторождений и проявлений полезных ископаемых и государственном балансе запасов полезных ископаемых.

Государственный учет месторождений, запасов и проявлений полезных ископаемых осуществляет центральный орган исполнительной власти, который реализует государственную политику в сфере геологического изучения и рационального использования недр в порядке, который устанавливается Кабинетом Министров Украины.

Статья 43. Государственный кадастр месторождений и проявлений полезных ископаемых

Государственный кадастр месторождений и проявлений полезных ископаемых содержит сведения о каждом месторождение, включенное в Государственный фонд месторождений полезных ископаемых, по количеству и качества запасов полезных ископаемых и имеющихся в них компонентов, горно-технических, гидрогеологических и других условий разработки месторождения и его геолого-экономическую оценку , а также сведения о каждом проявление полезных ископаемых.

Государственный кадастр месторождений и проявлений полезных ископаемых ведется центральным органом исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере геологического изучения и рационального использования недр.

Государственный кадастр месторождений и проявлений полезных ископаемых включает пространственные данные, метаданные и сервисы, обнародование, другая деятельность с которыми и доступ к которым осуществляется в сети Интернет в соответствии с Законом Украины “О национальной инфраструктуре геопространственных данных”.

(Статья 43 дополнена частью третьей согласно Закона № 554-IX от 13.04.2020 – вводится в действие с 1 января 2021)

Статья 44. Государственный баланс запасов полезных ископаемых

Государственный баланс запасов полезных ископаемых содержит сведения о количестве, качестве и степени изучения запасов полезных ископаемых по месторождениям, имеющим промышленное значение, их размещении, уровне промышленного освоения, а также сведения о добыче, потерях и обеспеченности общественного производства разведанными запасами полезных ископаемых.

Государственный баланс запасов полезных ископаемых ведется специально уполномоченным центральным органом исполнительной власти по геологическому изучению и обеспечению рационального использования недр.

Статья 45. Государственная экспертиза и оценка запасов полезных ископаемых

Для определения промышленной ценности месторождений и оценки запасов полезных ископаемых по каждому месторождению устанавливаются кондиции на минеральное сырье, что составляют совокупность требований к качеству и количеству полезных ископаемых, горно-геологических и других условий разработки месторождения.

Кондиции на минеральное сырье разрабатываются с учетом рационального использования всех полезных ископаемых, а также имеющихся у них ценных компонентов и подлежат экспертизе центральным органом исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере геологического изучения и рационального использования недр, или другими уполномоченными предприятиями, учреждениями или организациями.

Порядок разработки кондиций на минеральное сырье устанавливается центральным органом исполнительной власти, который реализует государственную политику в сфере геологического изучения и рационального использования недр.

Запасы полезных ископаемых разведанных месторождений, а также запасы полезных ископаемых, дополнительно разведанных в процессе разработки месторождений, подлежат экспертизе и оцениваются центральным органом исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере геологического изучения и рационального использования недр, или другими уполномоченными предприятиями, учреждениями или организациями в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.

Статья 46. Списание запасов полезных ископаемых

Добытые полезные ископаемые, запасы полезных ископаемых, которые потеряли промышленное значение, а также утраченные в процессе добычи или не подтверждены во время следующих геологоразведочных работ или разработки месторождения, подлежат списанию с учета горнодобывающего предприятия в порядке, который определяется Кабинетом Министров Украины.

Результаты списания с учета запасов полезных ископаемых учитываются в Государственном информационном геологическом фонде Украины.

Статья 47. Государственный учет участков недр, предоставленных в пользование для целей, не связанных с добычей полезных ископаемых

Участки недр, предоставленные для строительства и эксплуатации подземных сооружений и для других целей, не связанных с добычей полезных ископаемых, подлежат центральный орган исполнительной власти, который реализует государственную политику в сфере охраны труда.

Источник